Про сонячні панелі запитують багато. Які підійдуть для квартири, як обрати гнучкі модулі, як захистити систему від негоди, що краще встановити на дах, а що на балкон. І це нормально, тому що тема сама по собі непроста і без технічних нюансів тут нікуди.

Але на фоні всіх цих питань багато хто часто забуває про інше. Сонячна система – це не тільки панелі та економія. Це ще й електрика, метал, висота та відкрите простір. А отже, про заземлення теж потрібно думати одразу. Це не якась “додаткова опція для перестрахування”, а обов’язкова частина безпеки. Саме про те, як заземлити сонячні панелі і навіщо це взагалі потрібно, далі й розберемося.

Навіщо потрібне заземлення сонячних панелей

Перш за все, заземлювати потрібно всі металеві частини системи – панелі, каркас, а також інвертор та інше. Чому? Це електрика + метал + вулиця + висота, а отже, завжди є ризик. Заземлення сонячних панелей допомагає:

• захистити людей від ураження струмом
• знизити ризик пошкодження інвертора, контролера та іншої техніки
• зменшити наслідки грози та стрибків напруги
• зробити роботу всієї системи безпечнішою та стабільнішою

Тобто воно потрібне, щоб у разі пробою або витоку струму безпечно відвести зайву напругу та захистити систему від перенапруги.

Чим відрізняється заземлення від блискавкозахисту

Блискавкозахист сонячних панелей і захист від перенапруги – це різні системи, хоча обидві про безпеку. Заземлення допомагає відвести зайву напругу в землю, знижуючи ризик пошкоджень і аварій.

Блискавкозахист потрібен для захисту від прямого удару блискавки. Коли блискавка потрапляє в систему, вона спрямовує її в землю, запобігаючи пошкодженням від дуже сильних розрядів, які можуть досягати до 200 мільйонів вольт.

Тобто, заземлення – завжди, блискавкозахист – тільки під час грози.

Що потрібно для заземлення сонячних панелей

Самостійно ризикувати із заземленням не варто. Цим повинні займатися спеціалісти, які знають усі тонкощі та розуміють, на що здатен розряд і як його безпечно приборкати. Для того щоб заземлити сонячні панелі, потрібно:

• Мідний провід із перерізом не менше 4 мм², але краще – 6 мм², щоб забезпечити надійну провідність і безпеку
• Металевий стрижень (або шина), зазвичай 3 штуки. Вони забиваються в землю на глибину від 1 до 3 метрів. Чим глибше, тим краща провідність
• Усі елементи системи, панелі, каркас і електрод, повинні бути надійно з’єднані із заземлювальним проводом. Для цього використовуються болти або спеціальні затискачі для кріплення металевих конструкцій

І контроль. Для цього використовується мегаомметр – прилад для вимірювання опору заземлювальної системи. Він має бути не більше 10 Ом. За стандартами – 4 Ом. Якщо опір більший, значить, потрібно покращити або перевірити заземлення.

Як заземлюють сонячні панелі на практиці

На практиці заземлення сонячних панелей облаштовують як єдиний контур безпеки, а не як окрему “прибамбаску” для кількох проводів. Для цього:

1. Обирають місце для встановлення заземлення. Зазвичай його розміщують на відстані 1–1,5 метра від фундаменту, на ділянці з хорошим ґрунтом (наприклад, суглинок або глина)
2. Встановлюють заземлювальні стрижні. Їх забивають у землю на глибину 2–3 метри, залишивши приблизно 20–30 см над землею для з’єднань. Найчастіше встановлюють 3 стрижні по 3 метри у вигляді трикутника
3. Верхні частини стрижнів з’єднують сталевою смугою або проводом, використовуючи зварювання або болтові затискачі
4. Від одного зі стрижнів прокладають мідний провід, який ведуть до головного розподільчого щита (ГЗШ) у будинку
5. Прокладають провід по металевому каркасу сонячних панелей, підключаючи його до загального заземлювального провідника
6. Підключають інвертор та інші пристрої. На корпусі інвертора є спеціальна клема для заземлення, до якої підключають провід
7. Після встановлення мегаомметром вимірюють опір системи. Якщо він занадто високий, додають ще один стрижень або подовжують контур

Усе виконується за чітким планом, а не навмання. Якщо не дотримуватися технології, можуть виникнути проблеми з безпекою та роботою системи.

Помилки при заземленні сонячних батарей

Незважаючи на наявність чітких інструкцій, помилки при заземленні все одно трапляються. Найпоширеніші:

• Металевий дах – це вже заземлення. Це не так. Панелі потрібно заземлювати окремо, на даху, на балконі та на землі
• Брати тонкий провід. Не можна. Він не витримає навантаження і не забезпечить потрібну безпеку
• Закопувати лише один стрижень. Це мало. Потрібно щонайменше три
• Не перевіряти опір. Якщо цього не робити, можна не помітити, що він занадто високий, і система працюватиме ненадійно

Помилки призводять до серйозних проблем, адже мова йде про високу напругу. Тому краще не допускати їх і довіряти встановлення професіоналам.